Церковні книги

Надзвичайно цінною, не тільки для дослідників, а й для студентів та викладачів УКУ, є збірка давніх церковних книг ХVІІ – початку ХХ ст. Це майже півсотні кириличних видань віленської, львівських, почаївської, унівської, київської, чернігівської, московської  друкарень.

Найдавніше з видань – Новий Заповіт (1611), що побачив світ в друкарні віленського Свято-Духівського братства. На той час друкарня братства, що продовжувала видавничу традицію віленських друкарів Франциска-Георгія Скорини та братів Мамоничів, знайшла прихисток у містечку Єв’є через переслідування владою після видання братчиками антиуніатського твору Мелетія Смотрицького «Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви, з поясненням догматів віри».

Рідкісними для збірок Західної України є видання Києво-Печерської лаври – однієї з найпотужніших українських друкарень, що розпочала діяльність у 1615 р. на основі викупленої Стрятинської друкарні, заснованої єпископом Гедеоном Балабаном. У збірці п. Івана Гречка – це Тріодь квітна (1702), Тріодь пісна (поч. ХVІІІ ст.) та Псалтир (1728).

Цікавими для працівників та студентів УКУ є видання друкарні Почаївського монастиря часів його приналежності до чину Святого Василія Великого – Служебник (1755), Трифологіон (1757) і Тріодь пісна (1767).

З видань друкарні Унівської лаври ЧСВВ у збірці Музею УКУ показано два з трьох виданих після тривалої перерви в роботі (1700-1732 рр.) Служебників – 1733 та 1740 років.

Природно, найширше у збірці п. І. Гречка презентовані пам’ятки книгодрукування львівського осередку, що залишався потужним видавничим центром протягом кількох століть. Основна частина колекції (15 прим.) – видання Львівського Успенського братства. Хронологічно розпочинає збірку Анфологіон (1632), а завершує «Ювілейне видання в пам’ять 300-літнього заснування Львівського Ставропігійського братства» (1886). З видань другої найбільшої львівської друкарні, що у 1638–1670 рр. конкурувала з братською, Михайла Сльозки у збірці УКУ знаходяться Апостол (1639) та «Ключ розуміння» (1663). Без сумніву, цінною пам’яткою книгодрукування львівського осередку стало єдине видання Йосифа Городецького – майстра друкарні при соборі святого Юра. Його Ірмологіон (1700) – перше набірне нотне видання в кириличному друкарстві.

З неукраїнських кириличних видань у збірці є дві книги московських друкарень – Мінея місячна (1741) та Житія святих (1789).